Олег Ніцко. Миттєвості світла Фотовиставка
Alfa Jazz Fest
Сцена на Площі Ринок
Виставка проходитиме з 23 по 28 червня
Роботи українського джазового фотографа Олега Ніцка (1966-2016) представлять у рамках Alfa Jazz Fest на модифікованій та вдосконаленій Сцені на Площі Ринок. Відкриття виставки відбудеться перед початком першого фестивального концерту 23 червня о 15:00.
Фотографією Олег захопився після служби в армії. Після закінчення інституту він працював у різноманітних комерційних та державних компаніях, був успішним економістом та фінансистом. Доволі тривалий час фотографія лишалася хоббі. Втім, успішним хоббі: роботи Ніцка цінили навіть професіонали, адже вже тоді він вмів примічати те надзвичайне, що для багатьох лишається непомітним або повсякденним.
У 1998 році Олег стає професійним фотографом. Працює у фотостудії "Київський фотограф" і одразу ж, вже ставши прихильником джазу, починає знімати чи не усі джазові концерти, що тоді відбувалися у Києві. В Україні 1990-х покинути прибуткову та перспективну фінансову сферу заради професії фотографа було якнайменше сміливо і дуже... по-джазовому. І багато про що свідчить. Початок професійної діяльності Ніцка саме збігається із зародженням нової епохи у джазовому концертному житті Києва, а згодом – усієї України.
Водночас, впродовж років Ніцко працював фотографом на телебаченні (канал "1+1"), співпрацював із журналами "АрхИдея", «LOOKs», «l'OFFICIEL», «ELLE», «Декор» та багатьма іншими виданнями; брав участь у сотнях проектів. Але найближчою Олегові завжди лишалася джазова фотографія. Саме імпровізайційна музика стала головним об'єктом його праці, а її виконавці – улюбленими моделями. Джазова фотографія для нього була радше покликанням, аніж формальною "професією".
Його талант слухача, прихильника та цінителя музики відчутний у кожній світлині. А пристрасть до джазу, що з'явилася на початку 90-х, не згасла до кінця життя. Завдяки цій пристрасті лишилася неймовірна фото-спадщина Олега – від перших концертів у клубі Динамо-Люкс та фестивальчиків 90-х, до масштабних міжнародних концертів та фестивалів сьогодення. Через свої смак, особливе бачення та стиль Ніцко впродовж майже двох десятиліть лишався, ймовірно, найшанованішим, найбільш особливим українським джазовим фотографом. Не "відомим" або "популярним", а тим, кого до рівної міри любили, цінили та поважали і джазмени, і колеги-фотографи.
До речі, саме Alfa Jazz Fest був найулюбленішим фестивалем Олега.
